Історія Кам'янця
 
Особистості Кам'янця
 
Легенди Кам'янця
 
Чому Осман не штурмував
 

Про заснування Кам’янця
Про золотого коня
Про Османа ІІ
Про золоту карету
Про закляті скарби
Про Юрія Хмельницького
Як Яцек ікону врятував
Про квітку Авринію
Про міську кирницю
Про тринітарські липи
Про закляті скарби
Про дівочі водоспади
Про Покровську церкву
Про Хрестовоздвиж. церкву
Про ікону, що не горить
 


 
 
 

Цікаве про місто:

У 1793 році після другого поділу Польщі Кам'янець, разом з Поділлям, увійшов до складу Російської імперії. З огляду на зміну політичної ситуації, його оборонна функція впродовж 19 століття поступово відпала. З 1812 року замок, морально і фізично застарілий, було виведено з військового відомства. З 1819 до 1859 року він використовувався лише як губернська в'язниця. Про цей період нагадують корпуси попід мурами замкового двору, а також назва башти Кармалюкової (Папської), де було ув'язнено народного ватажка Устима Кармалюка. Після 1859 року в замку перебувало арештантське відділення. Більшість замкових споруд не використовувалися і руйнувались. В 1919 році в замку перебували кінні підрозділи Української армії, в 1921 році - кавалерійський взвод повітової міліції, згодом - інші військові формування.

більше цікавих фактів

 
 
 
 
Історія Кам'янця легенди Чому Осман ІІ не штурмував Кам’янець
 
 
 

Чому Осман ІІ не штурмував Кам’янець

Чи то справді було, чи то вигадка, але живе ця легенда, і всі їй вірять — очевидно, що таке було насправді.

Вже завоював Осман II у 1621 році Хотинську фортецю, через Дністер переправив своє 200-тисячне військо, у якому було 300 гармат, 4 бойових слона і безліч мулів, верблюдів та інш. Підійшов дорогами до Кам'янця, підступив під самі стіни кам'янецької фортеці. Як взяти цей ключ до всього багатства краю? Думає султан про перемогу, оглядає місцевість навколо Кам'янця.

Зверхньо, з 30-метрової висоти дивиться на турецького султана Стара фортеця з усіма своїми 12 баштами, двома бастіонами. Не боїться військ Османа II і Нова фортеця зі своїм сухим ровом, підземеллями — надійний земляний захист Старої фортеці. Вищирили свої жерла гармати, відкрито стоять на самій вершині. Нова фортеця — це сама дорога оборонна споруда 17 століття Речі Посполитої. Будували Нову фортецю аж 4 роки! «Ні, з цього боку не візьмеш», — подумав султан.

Подивився тоді він на сам Кам'янець на скелястому острові. Ні, з якого боку не підійдеш — усюди скелі, високі кам'яні стіни, ремісниками збудовані башти. А з заходу готовий до бою Вірменський бастіон, з гордо виставленою груддю. Міцні, з надійними гратами міські ворота, дуже вузький міст. Після фортеці це вже друга система оборони.

А що то за башти біля річки з одного і з другого боку замкового мосту? Одні з них міцно туляться до скель, інші башти ніби стрибають через річку. Це 8 башт Руської брами і 5 башт Польської брами — третя система оборони Кам'янця.

І раптом... Що це? Річка Смотрич на очах здивованого Османа II несподівано вийшла із берегів і почала потужним плеском заповнювати водою свої широкі береги. Це запрацювала шлюзова система Польських і Руських воріт.

Страшним гуркотом почали перегукуватись із річкою могутні скелі навколо Кам'янця. Загула земля.

Небачена грізна сила оборони міста вразила турецького султана. І у роздумі спитав він у найвідданіших яничар із свого оточення: «Хто будував це місто-фортецю?» «Аллах побудував!» — відповіли своєму повелителю яничари, ті самі, що нещодавно взяли штурмом Хотинську фортецю з її сорокаметровими стінами і мріяли про владу над Європою. Ніхто з них не вірив, що твердиню Кам'янця можна подолати.

«Якщо Аллах будував — Аллах тільки може і взяти» (тобто «Якщо Бог збудував — тільки Бог може здолати!» ) — з цими словами Осман II дав наказ турецькому війську повернути назад, відказавшись від штурму Кам'янця.

нагору